Я усміхнувся: що ж, видобуток, пограємо. Першою справою я зірвав з неї все дрібнички і запхнув їх в кишеню - хто знає, може потім в запарка буде не до того. Нарешті її прорвало: вона заридала, благаючи відпустити її, вона говорила, що скоро повернуться її батько і брати і дадуть за неї багато-багато грошей, а якщо мені здасться мало, то вони вб'ють мене. "Твої близькі давно мертві, - сказав я, - Ніхто не прийде за тобою! А все, що мені треба, я візьму сам!" Я взяв її за косу і підтягнув на ноги. Вона несамовито голі пісі дівчат заверещала. Кричи, кричи, - подумав я, - мені подобається це. Потім я лівою рукою здер з неї плаття. Вона виявилася струнка і вродлива, хоч груди її трохи замала на мій смак, ну та нічого, виросте, якщо дівчина зможе вижити. Шкіра її була незвичайного золотистого кольору а груди, зморщені від страху і холоду маленькі намистини, кольору дубової кори. Правою рукою вона намагалася позбутися від моєї руки, міцно стискає її пшеничного кольору косу, а лівою прикривала сором, зарослий кучерявим смужками. Я віддер її руку і несильно вдарив по обличчю